Ukrainian art & cultureOnline
Інші виміри культури
Інші виміри культури
Тестовий режим: контент на сайті тестовий і буде видалений після запуску.
Словник мистецтва
Ukrainian Art&Culture онлайн-глосарій мистецьких термінів охоплює рухи, стилі та техніки, такі як Імпресіонізм, Гравюра, Відео-арт та багато інших.
від Реалізмдо Кіберпанк
34від Оліядо 3D Моделювання
8від Живописдо Дизайн
7від Трипіллядо Сучасність
235 термінів
Гратаж (від французького gratter — «шкребти») — живописна техніка, за якої фарбу вишкрябують із поверхні полотна чи паперу гострим інструментом, оголюючи нижні шари або основу. Полотно попередньо вкривають шаром олійної фарби й накладають на текстурований предмет, після чого зішкрібання створює несподівані фактурні ефекти. Техніку винайшов сюрреаліст Макс Ернст 1927 року як засіб автоматизму — способу обійти свідомий контроль художника й дати простір випадковості та підсвідомому. Найповніше гратаж застосовував Макс Ернст, поєднуючи його з фротажем; він переносив рельєф дерева, листя чи сітки на живописну поверхню. Разом із декалькоманією та фумажем гратаж належить до арсеналу експериментальних методів, якими сюрреалісти розширювали межі традиційного малярства. Для української художньої освіти й практики гратаж лишається важливим прикладом технік автоматизму, що впливали на європейський модернізм і графічні пошуки XX століття.
Фроттаж (від фр. frotter — «терти») — сюрреалістичний, «автоматичний» метод творення, за якого аркуш паперу кладуть на текстуровану поверхню — деревину, листя, тканину, камінь — і натирають олівцем чи іншим сухим матеріалом, унаслідок чого на папір переходить рельєфний візерунок основи. Техніку як художній прийом винайшов Макс Ернст близько 1925 року: за легендою, натхнення прийшло до нього від споглядання потертих мостин старої підлоги. Ернст сприймав отримані фактури як своєрідні «видіння» — відправну точку для уяви, з якої проступали фантастичні ліси, істоти й пейзажі; ці роботи він об'єднав у серію «Природнича історія». Для сюрреалістів фроттаж, як і декалькоманія та фумаж, був способом залучити випадок і підсвідоме, обійшовши свідомий контроль розуму. Простота й доступність зробили фроттаж популярним не лише в мистецтві, а й у художній освіті та дитячій творчості, де він розвиває чутливість до текстури й уяву.
Фумаж (від фр. fumée — «дим») — художня техніка, у якій зображення чи фактуру створюють кіптявою і димом полум'я запаленої свічки або гасової лампи, які підводять під основу — папір, полотно чи ще вологу фарбову поверхню. Осідаючи, сажа лишає м'які, хмароподібні, непередбачувані сліди, які художник може частково контролювати, спрямовуючи полум'я, а потім домальовувати або фіксувати. Техніку розробив сюрреаліст Вольфганг Пален близько 1936 року, а споріднені експерименти проводив і Сальвадор Далі, який називав цю техніку «сфумато». Фумаж належить до кола сюрреалістичних «автоматичних» методів — поряд із фроттажем, декалькоманією та соляризацією, — що прагнули залучити випадок, стихію й підсвідоме, послаблюючи раціональний контроль автора. Примарні, атмосферні образи, породжені димом, добре відповідали сюрреалістичному інтересу до снів, тривоги й ірраціонального. Сьогодні фумаж застосовують художники-експериментатори, що досліджують стихійні, процесуальні способи творення образу.
