Фумаж

Фумаж (від фр. fumée — «дим») — художня техніка, у якій зображення чи фактуру створюють кіптявою і димом полум'я запаленої свічки або гасової лампи, які підводять під основу — папір, полотно чи ще вологу фарбову поверхню. Осідаючи, сажа лишає м'які, хмароподібні, непередбачувані сліди, які художник може частково контролювати, спрямовуючи полум'я, а потім домальовувати або фіксувати. Техніку розробив сюрреаліст Вольфганг Пален близько 1936 року, а споріднені експерименти проводив і Сальвадор Далі, який називав цю техніку «сфумато». Фумаж належить до кола сюрреалістичних «автоматичних» методів — поряд із фроттажем, декалькоманією та соляризацією, — що прагнули залучити випадок, стихію й підсвідоме, послаблюючи раціональний контроль автора. Примарні, атмосферні образи, породжені димом, добре відповідали сюрреалістичному інтересу до снів, тривоги й ірраціонального. Сьогодні фумаж застосовують художники-експериментатори, що досліджують стихійні, процесуальні способи творення образу.