Ukrainian art & cultureOnline
Інші виміри культури
Інші виміри культури
Тестовий режим: контент на сайті тестовий і буде видалений після запуску.
Словник мистецтва
Ukrainian Art&Culture онлайн-глосарій мистецьких термінів охоплює рухи, стилі та техніки, такі як Імпресіонізм, Гравюра, Відео-арт та багато інших.
від Реалізмдо Кіберпанк
34від Оліядо 3D Моделювання
8від Живописдо Дизайн
7від Трипіллядо Сучасність
2311 термінів
Інтерактивне мистецтво — це форма мистецтва, що залежить від участі глядача: твір реалізується не як завершений об'єкт для споглядання, а як процес, який глядач своїми діями активує, змінює або завершує. Реакція може бути фізичною (дотик, рух, голос), просторовою (переміщення тілом крізь інсталяцію) чи цифровою (взаємодія з сенсорами, камерами й програмним кодом). Тим самим межа між автором і публікою розмивається, а глядач стає співтворцем; кожен сеанс взаємодії породжує унікальний перебіг подій. Витоки інтерактивності лежать у кінетичному мистецтві, гепенінгах та експериментах Флуксусу 1960-х років, коли митці залучали публіку до дії. З появою комп'ютерів, сенсорів і мереж наприкінці XX століття інтерактивне мистецтво розквітло у вигляді медіаінсталяцій, робіт із доповненою реальністю та адаптивних середовищ. Такі художники, як Мирон Крюґер із «Videoplace» чи Рафаель Лозано-Геммер, створювали простори, що відповідають на присутність людей. Інтерактивне мистецтво порушує питання авторства, тілесності й участі, лишаючись важливим напрямом сучасних медіапрактик, у тому числі в українській цифровій сцені.
Інтернет-арт — це мистецтво, яке створюється на платформі Інтернету та для неї, відоме також як мережеве мистецтво або net.art. Замість галерейного простору його середовищем стає веббраузер, вебсторінка, електронна пошта, соціальні мережі чи код самого протоколу; твір може бути посиланням, вебсайтом, ботом або перформансом, розгорнутим у реальному часі онлайн. Ключовими рисами є доступність без інституційних посередників, інтерактивність, участь спільноти та рефлексія над самою природою мережі — її структурою, помилками, стеженням і культурою. Напрям сформувався в середині 1990-х років, коли митці на кшталт Вука Чосича, Олії Лялиної, групи JODI, Олексія Шульгіна та Гіта Бантінга почали використовувати браузерні збої, гіпертекст і HTML як художні засоби. Термін net.art, за легендою, народився з випадково спотвореного електронного листа. Пізніше з'явилася «постінтернетна» хвиля, що осмислює всюдисущість цифрового у фізичному житті. Інтернет-арт ставить питання авторства, тиражованості, приватності й колективної творчості; українські медіахудожники також долучаються до цих практик, працюючи з мережевими образами та цифровим активізмом.
