Гіпсова ліпка

Гіпс, або алебастрова маса (у побуті — «паризький гіпс»), — це тонкий білий порошок, який, змішаний з водою, утворює пластичну кашку, що швидко твердне в білу тверду масу. Хімічно це напівводний сульфат кальцію, який отримують випалюванням природного гіпсового каменю. Під час схоплювання маса злегка розширюється й точно відтворює найдрібніші деталі форми, а тому гіпс є незамінним матеріалом у скульптурі та ливарстві. З нього виготовляють моделі, форми для відливок, зліпки й архітектурний декор. У скульптурному процесі гіпс відіграє ключову роль як проміжний матеріал: глиняну модель переводять у міцний гіпсовий відливок, за яким потім виконують остаточний твір у бронзі чи мармурі. Гіпсові зліпки з античних статуй століттями слугували навчальними посібниками в академіях мистецтв, зокрема й в українських художніх школах, де студенти опановували рисунок і ліплення з натури. Гіпс також використовують у медицині, будівництві та декоративному оздобленні через дешевизну, легкість обробки та білизну. Його недоліки — крихкість і чутливість до вологи — обмежують застосування як остаточного експозиційного матеріалу.