Олімпійці

Олімпійці (Olympians) — термін, що часто вживають на позначення певних британських художників вікторіанської доби, чиї роботи наголошували на класичних елементах як у стилі, так і в тематиці. Ці митці працювали переважно в другій половині XIX століття й черпали натхнення в мистецтві та побуті античної Греції й Риму, створюючи ошатні, ретельно виконані сцени з життя стародавнього світу. Прізвисько «олімпійці» вказує водночас на класичну, «олімпійську» тематику їхніх творів і на високий, престижний статус, якого вони зажили в тогочасному художньому світі. До провідних представників цього кола зазвичай зараховують Фредеріка Лейтона, Лоренса Альма-Тадему, Едварда Пойнтера й Альберта Мура. Їхні картини вирізняються бездоганною технікою, любов’ю до мармуру, тканин і розкішного антуражу, ідеалізованими оголеними чи задрапованими фігурами й загальним настроєм спокійної, позачасової краси. Творчість «олімпійців» була близькою до академічного класицизму й естетизму й тісно пов’язана з культурою пізньовікторіанської Британії. Багато з цих художників обіймали високі посади, зокрема Лейтон і Пойнтер очолювали Королівську академію. Згодом, із приходом модернізму, їхнє мистецтво надовго вийшло з моди, але у XX–XXI століттях інтерес до нього відродився.