Мирослава Загорська
Художниця по текстилю, працює у техніці ручного гладкого ткацтва. Тче авторські шпалери з вовни та льону, фарбує пряжу сама. Теми — краєвиди Львова й Розточчя, архітектурні мотиви, народний орнамент.
Статті
26 серпня 2026«Дзиґа» готує вечір із міськими фотографамиПорівняння двох мов про один район: світлина фіксує мить, шпалера — місяці роботи.
26 серпня 2026Виставка триває рівно стільки, скільки лежить снігДати обрані навмисно: роботу задумано дивитись, коли за вікном те саме, що на стіні.
26 серпня 2026Сніг витканий тією ж вовною, що й небоРізниця лише в напрямку утоку — звідси відчуття, що світло падає згори.
26 серпня 2026Найтемніші місця фарбовані вільховою короюКора дає теплий сіро-коричневий, який не провалюється в чорноту під галерейним світлом.
26 серпня 2026Промисловий район у сірій гаміДахи, комини й небо: уся робота тримається на семи відтінках одного барвника.
26 серпня 2026Каталог уперше подає технічні описи робітЩільність, склад пряжі й спосіб фарбування — дані, які раніше лишались у майстернях.
26 серпня 2026У програмі — три майстер-класи з ткацтваКожен розрахований на шість людей: більше верстатів у залі не помістилось.
26 серпня 2026Половина учасниць фарбує пряжу самостійноЦе не традиція, а вибір: покупна пряжа дає рівний колір, якого композиції не потребують.
26 серпня 2026Найстаршій роботі в експозиції сорок роківЇї показують як точку відліку: техніка не змінилась, змінилось ставлення до фактури.
26 серпня 2026Групова виставка збирає дев'ятьох ткальВід класичної гладкої шпалери до робіт, де вовна поєднана з металевою ниткою.
26 серпня 2026Наприкінці показу основу зріжуть при глядачахЗрізання готової шпалери з верстата — момент, який зазвичай відбувається в майстерні наодинці.
26 серпня 2026Палац мистецтв дав виставці найвищий залНайбільша робота має два з половиною метри — під нижчою стелею вона читалася б інакше.
26 серпня 2026Три роботи показані з обох боківЇх повісили на розтяжках посеред залу, тож видно вузли й переходи ниток.
26 серпня 2026Виставка починається з порожнього верстатаПерший експонат — сама основа без жодного ряду утоку: точка, з якої починається будь-яка шпалера.
26 серпня 2026Основа лишена відкритою в кожній роботіПо краях полотна видно натягнуті нитки — те, що зазвичай ховають під підгином.
26 серпня 2026Поруч виставили зразки пряжі до і після фарбуванняТридцять мотків у скляних банках — видно, скільки відтінків дає одна рослина за різної витримки.
26 серпня 2026«Дзиґа» показує роботи без склаРішення галереї: фактура вовни зникає під склом, а саме вона тут несе половину змісту.
26 серпня 2026Чому зелений тут завжди приглушенийРослинні барвники не дають чистого зеленого — його набирають нашаруванням синього по жовтому.
26 серпня 2026Марену для червоного вирощують під ЛьвовомКорінь визріває три роки; з одного куща виходить пряжі на половину шпалери.
26 серпня 2026Уся палітра — з трьох рослинВільхова кора, дубове листя й марена дають від сірого до червоного без жодного синтетичного барвника.
26 серпня 2026У залі поставили верстат із незавершеною роботоюВідвідувачі бачать зворотний бік полотна — той, який на готовій шпалері прихований назавжди.
26 серпня 2026Музей відкрив для виставки другий поверхРоботи потребували відстані: композиції розраховані на погляд із восьми метрів.
26 серпня 2026Зимова шпалера найсвітліша в експозиціїСніг витканий некрашеною вовною двох отар — різниця між ними й дає об'єм.
26 серпня 2026Осінню роботу фарбували цибулевим лушпиннямВохра, яку дає лушпиння, глибша за синтетичну й не має того жовтого відтінку, що б'є в очі під лампами.
26 серпня 2026Чотири пори року — чотири фарбуванняКожна шпалера виткана вовною одного фарбування, тож перехід кольору тримається на світлі, а не на пігменті.
26 серпня 2026Каталог виставки надрукували на льняному паперіВибір не декоративний: льон — друга після вовни нитка в цих роботах.
26 серпня 2026Палац Потоцьких дав виставці власні залиШпалери повісили в анфіладі, тож глядач бачить фасад у тканині поруч із фасадом у камені за вікном.
26 серпня 2026Шовкова нитка з'являється лише у двох шпалерахНею позначено скло — єдиний матеріал фасаду, що поводиться з світлом інакше, ніж камінь.
26 серпня 2026Чому в цих роботах немає жодної діагоналіОбмеження свідоме: вертикаль і горизонталь — це те, з чого складається і мурування, і саме ткацтво.
26 серпня 2026Вісім фасадів, зведених до прямокутниківРенесансні кам'яниці Ринку подані як сітка полів: вікна позначені вставками темнішої вовни.
26 серпня 2026Екскурсії проводить сама авторка щосуботиГодина розмови біля верстата, встановленого просто в залі, — відвідувачі можуть спробувати прокинути кілька рядів.
26 серпня 2026Шпалеру «Полонина вранці» показують упершеДвометрова робота лежала в майстерні два роки: авторка вважала незавершеним перехід у верхній третині.
26 серпня 2026Вовна ручного фарбування вигорає інакшеНатуральні барвники з часом тьмяніють рівномірно, а синтетика вигорає плямами. У залі це видно на роботах різних років.
26 серпня 2026Чому в експозиції немає жодного ескізуМалюнок тут заступає сама будова полотна: композиція народжується на верстаті, а не на папері.
26 серпня 2026Ретроспектива зібрала роботи трьох періодівНайраніші шпалери показані поряд із торішніми — видно, як від щільного орнаменту авторка перейшла до відкритих полів.
26 серпня 2026Вовна двох товщин дає рельєф, якого не видно на світлиніУ шпалері «Личаківські клени» листя виткане товщою ниткою, ніж тло. Різниця в кілька міліметрів, але поверхня по-різному ловить бічне світло.
26 серпня 2026Три відтінки вохри й один синій: про палітру «Дзвонів святого Юра»Композиція побудована на вертикальних ритмах дзвіниці. Обмеження палітри чотирма кольорами було свідомим — воно змушує читати форму, а не колір.
26 серпня 2026Шпалера «Нитка і слово» лишає основу відкритою навмисноПо краях полотна видно натягнуту основу — те, що зазвичай ховають. Художниця пояснює це просто: глядач має бачити, з чого складається річ, на яку дивиться.
26 серпня 2026Як фарбують вовну вільховою корою — коротко про методКора дає теплий сіро-коричневий, який не вигоряє на світлі. Мирослава Загорська застосувала його у шпалері «Зимове Підзамче», щоб найтемніші місця не провалювались у чорноту.
26 серпня 2026Мирослава Загорська показала нову серію шпалер у ЛьвовіДванадцять робіт, витканих упродовж останніх трьох років, уперше показані разом. Серію об'єднує спільний прийом: усі шпалери виткані вовною ручного фарбування, і жодного разу художниця не повторила ре…
