Нуль

«Нуль» (Zero) — група художників, що практикували форму кінетичного мистецтва, використовуючи світло, рух і монохромні поверхні. Заснована в Дюссельдорфі 1957 року Гайнцем Маком і Отто Піне, а згодом розширена приходом Гюнтера Юккера, ZERO мислила себе не так стилем, як «новим початком» — чистою відправною точкою, звідки мистецтво могло відродитися після руйнувань Другої світової війни. Художники відмовлялися від індивідуального жесту й традиційної композиції на користь досліджень вібрації світла, оптичних ефектів, серійних структур і реального руху. Юккер створював рельєфи з цвяхів, Піне — «світлові балети», Мак — металеві стели, що відбивали й розсіювали світло. ZERO налагодила широку мережу зв'язків із європейськими рухами, зокрема з італійським угрупованням Azimut та нідерландським Nul. Ця інтернаціональна оптико-кінетична традиція вплинула на подальший розвиток світлового мистецтва, з яким резонують і сучасні медіапрактики українських художників.