Водяний знак

Водяний знак — зображення або позначка на аркуші паперу, видима, коли аркуш розглядають на просвіт. Знак утворюється завдяки різній товщині паперу в межах одного аркуша: під час виготовлення паперу вручну на дротяній сітчастій формі закріплюють тонкий дротяний малюнок, і в цих місцях осідає менше волокна, тож папір стає трохи тоншим і пропускає більше світла. Водяні знаки з'явилися в італійському паперовому виробництві наприкінці XIII століття й спершу слугували марками майстерень чи паперових млинів. З часом вони стали важливими для встановлення походження й датування паперу. Для істориків мистецтва водяні знаки є цінним інструментом дослідження старих малюнків, гравюр і рукописів: аналіз знаку допомагає визначити, коли й де виготовлено аркуш, а отже, уточнити атрибуцію та датування твору. Водяні знаки застосовують і як засіб захисту від підробок — на банкнотах, документах і поштових марках. У мистецькому контексті вивчення водяних знаків є частиною технічної експертизи графічних творів.