Веризм

Веризм — термін, що походить від італійського слова verismo (реалізм) і означає граничну, часом жорстоку правдивість зображення дійсності без ідеалізації. У ширшому історичному сенсі веризм спершу описував італійський літературний і оперний рух кінця XIX століття, зосереджений на суворому житті простих людей; в опері його уособлювали Джакомо Пуччіні, П'єтро Масканьї та Руджеро Леонкавалло. У візуальному мистецтві поняття вживають на позначення надзвичайно точного, документального натуралізму — від давньоримських портретних бюстів, що безжально фіксували зморшки й вади моделі, до пізніших реалістичних течій. У XX столітті слово застосовували й до крила німецької «нової речевості» (Neue Sachlichkeit), представники якого, зокрема Отто Дікс і Ґеорґ Ґрос, з нещадною відвертістю викривали соціальні виразки повоєнного суспільства. Спільним для всіх проявів веризму є відмова від прикрашання й прагнення показати життя таким, яким воно є насправді.