Андеграундне мистецтво

Андерґраундне мистецтво — поняття, вперше пов'язане з культурним феноменом 1960-х і початку 1970-х років, коли групи творчих особистостей вважалися такими, що існують поза межами або на периферії популярної, комерційної та офіційної культури. Андерґраунд об'єднував незалежну пресу, експериментальне кіно, музику, поезію та візуальні практики, які поширювалися поза інституційними каналами й часто мали виразно бунтівний, контркультурний характер. У країнах під тоталітарним контролем термін набув особливого політичного забарвлення: неофіційне мистецтво творилося таємно, поза цензурою й державними спілками, зазнаючи переслідувань. В Україні радянської доби існував потужний нонконформістський андерґраунд — художники, що працювали поза дозволеними канонами, влаштовували квартирні виставки та зберігали свободу висловлювання попри репресії. Ця традиція неофіційного мистецтва стала важливим підґрунтям для розвитку незалежної української культури після здобуття державності.