Триптих

Триптих — художній твір, що складається з трьох панелей або частин, зазвичай об'єднаних спільною темою чи композицією. Центральна панель здебільшого є найбільшою, а дві бічні (стулки) можуть складатися до неї, захищаючи головне зображення. Форма походить із раннього християнського та середньовічного мистецтва, де триптихи слугували вівтарними образами (олтарями) для церков і приватних молитовень. Три частини часто символізували Трійцю або дозволяли розгортати наратив у послідовності сцен. У добу Відродження та північного Ренесансу триптих досяг розквіту в майстрів, як-от Ганс Мемлінг чи Ієронім Босх, чий «Сад земних насолод» є славетним прикладом. У сакральному мистецтві України традиція складчастих образів також була поширеною в іконописі та оформленні іконостасів. У XX столітті митці, зокрема Френсіс Бекон, відродили триптих як світську форму, використовуючи три панелі для психологічної напруги та зіставлення образів. Сьогодні термін застосовують і до фотографії, відео та інсталяцій, де потрійна структура організовує сприйняття глядача.