Трансавангард

Трансавангардизм (Transavanguardia) — італійська неоекспресіоністська група, що виникла наприкінці 1970-х років і стала одним з ключових проявів повернення до живопису після панування концептуального й мінімалістичного мистецтва. Термін запровадив критик Акілле Боніто Оліва, який об'єднав під ним художників Сандро Кіа, Франческо Клементе, Енцо Куккі, Мімо Паладіно та Ніколу Де Марію. Трансавангард відкидав ідею лінійного «прогресу» модернізму й проголошував свободу вільно черпати з історії мистецтва, міфології, регіональних традицій та особистих образів. Роботи вирізнялися насиченим кольором, фігуративністю, експресивним мазком і відвертою чуттєвістю. Разом із німецькими «новими дикими» та американським неоекспресіонізмом рух ознаменував живописний ренесанс 1980-х. Його утвердження права митця на пам'ять, емоцію та еклектичне цитування виявилося співзвучним постмодерній добі, зокрема пошукам нової фігуративності у Східній Європі та Україні.