Значуща форма

«Значуща форма» (significant form) — поняття, запроваджене англійським мистецтвознавцем і критиком Клайвом Беллом у книзі «Мистецтво» (1914). Белл стверджував, що спільною й визначальною рисою всіх творів візуального мистецтва є особлива організація ліній, кольорів, площин і об'ємів, яка викликає в глядача специфічне «естетичне почуття». Саме ця організація, а не сюжет, оповідь чи впізнаваність зображеного, робить об'єкт витвором мистецтва. Форма може бути виразною навіть тоді, коли вона значною мірою або повністю відірвана від вигляду реальних предметів. Теорія Белла спиралася на формалістичний підхід, споріднений з ідеями його колеги Роджера Фрая, і слугувала інтелектуальним обґрунтуванням постімпресіонізму та ранньої абстракції, зокрема творчості Поля Сезанна, якого Белл вважав взірцевим. Концепція допомагала пояснити, чому глядача може глибоко зворушити твір, позбавлений зрозумілого «змісту». Водночас критики закидали теорії замкненість і суб'єктивність — адже «естетичне почуття» визначалося через «значущу форму», а «значуща форма» через здатність викликати це почуття. Попри це, поняття лишилося наріжним каменем формалістичної естетики XX століття.