Шовкографія

Шовкографія (трафаретний, або сітчастий, друк) — різновид трафаретного друку, що використовує екран із тканини — шовку чи синтетичного матеріалу, — натягнутої на раму. Ділянки екрана, крізь які фарба не повинна проходити, блокують непроникним шаром, а через відкриті ділянки фарбу продавлюють гумовим ракелем безпосередньо на папір, тканину чи інший матеріал, розташований під екраном. Для кожного кольору зазвичай готують окремий екран. Техніка дозволяє друкувати рівні, насичені кольорові площини й легко тиражувати зображення на різних поверхнях. Хоча трафаретний друк має давнє коріння, сучасну шовкографію розвинули у промисловості на початку XX століття, а як художній засіб її утвердили американські митці. Найзнаковіше шовкографію використав Енді Воргол у мистецтві поп-арту 1960-х років: його портрети Мерилін Монро й зображення банок супу перетворили комерційну техніку тиражування на символ доби масового споживання. Шовкографія лишається популярною і в станковій графіці, і в дизайні.