Школа Альтаміри

Школа Альтаміри (Escuela de Altamira) — авангардна художня школа й об'єднання, засноване 1946 року в Буенос-Айресі, Аргентина, італійським художником аргентинського походження Лучо Фонтаною разом із його учнями, які того ж року оприлюднили «Білий маніфест» (Manifiesto Blanco). Маніфест обстоював синтез мистецтва й науки та нове, «синтетичне» мистецтво, засноване на русі в часі й просторі: «матерія, колір і звук у русі — це явища, одночасний розвиток яких становить нове мистецтво». В академії викладали, зокрема, художники Еміліо Петторуті й Рауль Сольді, а історію мистецтва читав Хорхе Ромеро Брест; 1947 року за наказом Перона академію було розпущено. Сам Фонтана маніфесту не підписав, але активно долучився до його тексту; сформульовані в ньому ідеї він згодом розвинув у спаціалізмі — у п'яти маніфестах 1947–1952 років. Академію не слід плутати з однойменною Школою Альтаміри, яку 1948 року заснував у Сантільяна-дель-Мар (Іспанія) Матіас Геріц разом з іншими митцями: саме та школа дістала назву від розташованої поблизу печери Альтаміра з доісторичним наскельним живописом. Школа Альтаміри є важливим прикладом того, як периферійні художні центри поза Європою активно долучалися до глобальних модерністських дискусій середини XX століття, формуючи власні оригінальні версії авангарду.