Рельєф

Рельєф — вид скульптури, у якому об'ємні форми виступають із плоскої основи (тла), лишаючись із нею одним цілим; такий твір зазвичай кріпиться до стіни й розрахований на сприйняття переважно спереду. Залежно від висоти, на яку зображення виступає над площиною, розрізняють низький рельєф (барельєф), де форми ледь підняті, високий рельєф (горельєф), де вони виступають більш ніж наполовину й місцями майже відриваються від тла, а також заглиблений рельєф, де форми врізані нижче поверхні. Рельєф — одна з найдавніших форм скульптури: він прикрашав храми Стародавнього Єгипту, Ассирії та Греції, зокрема славетний фриз Парфенона. У добу Відродження неперевершені бронзові рельєфи для флорентійського баптистерію створив Лоренцо Гіберті, застосувавши перспективу для ілюзії глибини. Рельєф здавна поєднував скульптуру з архітектурою в оздобленні фасадів, порталів і надгробків. У мистецтві України рельєф широко представлений у різьбленому декорі храмів та монументальній скульптурі.