Фотомонтаж

Фотомонтаж — техніка та її результат, у якій із вирізаних або поєднаних фотографій (а часто й тексту) складають нове зображення, друкований аркуш чи композицію. На відміну від безшовної ретуші, класичний фотомонтаж навмисно демонструє шви й зіткнення, породжуючи гострі політичні або поетичні смисли. Розквіт техніки пов'язаний із дадаїзмом і конструктивізмом початку 1920-х: Ганна Гьох, Рауль Гаусман і особливо Джон Гартфілд, який перетворив фотомонтаж на потужну антифашистську зброю плаката. У межах українського аванґарду до колажно-монтажних методів вдавався харків'янин Василь Єрмилов, поєднуючи фотографію, шрифт і геометричну форму. Фотомонтаж лишається живим інструментом реклами, книжкового дизайну та політичного мистецтва, а в цифрову добу його логіка стала повсюдною основою редагування зображень.