Перспектива

Перспектива — система зображення об'єктів тривимірного простору на двовимірній поверхні картини так, щоб передати враження глибини, відстані й об'єму. Найвпливовішим різновидом є лінійна перспектива, за якої паралельні лінії, віддаляючись, здаються збіжними до однієї чи кількох точок зникнення на лінії обрію, а предмети зменшуються пропорційно віддаленню. Математичні засади лінійної перспективи розробили в ренесансній Флоренції: перші досліди належать архітекторові Філіппо Брунеллескі близько 1415 року, а теоретично їх виклав Леон Баттіста Альберті у трактаті «Про живопис» (1435). Це відкриття докорінно змінило європейське мистецтво, давши художникам змогу будувати переконливо цілісний, вимірюваний простір. Поряд із лінійною існує повітряна (тональна) перспектива, що передає глибину через послаблення кольору й чіткості віддалених предметів, як у творах Леонардо да Вінчі. Перспектива лишалася основою академічного живопису століттями, аж поки модерністи XX століття не почали свідомо переглядати й руйнувати її умовності.