Живопис

Живопис — це практика нанесення фарби або інших матеріалів на поверхню, зазвичай за допомогою пензля, а також ширше — один із фундаментальних видів образотворчого мистецтва та його результат — картина. Живопис оперує кольором, тоном, лінією, фактурою та композицією, щоб створювати зображення реального світу, виражати емоції або втілювати абстрактні ідеї. Поверхнею-основою слугують полотно, дерев'яна панель, папір, штукатурка чи стіна, а серед технік розрізняють олію, темперу, акварель, гуаш, акрил, фреску й енкаустику. Історія живопису сягає доісторичних печерних розписів і триває через єгипетське, античне та середньовічне мистецтво, розквіт Відродження, бароко, аж до модернізму, який радикально переосмислив саме поняття зображення. У XX столітті абстракція, експресіонізм і концептуалізм розширили межі того, чим може бути картина. Українська малярська традиція охоплює візантійсько-руський іконопис, козацьке бароко, реалізм і потужний авангард початку XX століття, представлений майстрами бойчукізму та безпредметного живопису. Попри розвиток фотографії й нових медіа живопис лишається центральним і живим видом мистецтва.