Ню
Жанр візуальних мистецтв, предметом якого є оголене людське тіло; у мистецтвознавстві вживають і синонім «акт».
Ню (від франц. nu — голий) — класичний жанр образотворчого мистецтва, а також фото- й кіномистецтва, об’єктом якого є оголене тіло. Синонімний термін — «акт». У музейній термінології ню визначають просто як зображення неодягнених людських постатей.
Оголена постать у творі ще не означає, що твір належить до жанру ню. Нагу натуру здавна зображували в скульптурі Давнього Єгипту, Греції та Риму, а від доби Відродження — в міфологічних, біблійних та історичних композиціях, де вона була складником іншого жанру. Самодостатнім жанром живопису, графіки та скульптури ню, за Р. Яцівим, утверджується в середині XIX століття, у творчості Ґ. Курбе, Е. Мане, О. Ренуара. У XX столітті жанр став одним із ключових у пошуках нової пластичної мови — серед митців, які будували на ньому власні концепції форми, енциклопедія називає й Олександра Архипенка.
Серед українських авторів, що працюють у жанрі ню, «Енциклопедія Сучасної України» згадує Л. Медвідя, А. Чебикіна, В. Пилип’юка, О. Ройтбурда.
