Ньюлінська школа

Ньюлінська школа (Newlyn School) — група художників, які оселилися в рибальському селищі Ньюлін і сусідніх містечках Корнуоллу наприкінці XIX століття й чиє мистецтво позначене впливом пленеризму та реалізму. Художників приваблювали до Ньюліна м’яке морське світло, недорогий побут, мальовничі краєвиди узбережжя й можливість працювати на природі, зображуючи повсякденне життя рибальської громади. Провідною постаттю школи був Стенхоуп Форбс, якого часом називають її «батьком»; до кола також належали Волтер Ленґлі, Френк Брамлі, Елізабет Форбс та інші. Художники наслідували метод французького живописця Жуля Бастьєна-Лепажа, працюючи просто неба й приділяючи особливу увагу правдивій передачі природного освітлення та атмосфери. Їхні картини зображували сцени праці й побуту рибалок, драматичні епізоди морського життя, як-от очікування човнів чи прощання, і нерідко мали виразне соціальне й емоційне забарвлення. 1895 року в Ньюліні відкрилася художня галерея, що засвідчила значення осередку. Ньюлінська школа стала однією з найвідоміших британських художніх колоній і зробила помітний внесок у розвиток реалістичного пленерного живопису у Великій Британії.