Наратив

Наративне мистецтво — це мистецтво, що розповідає історію, тобто передає послідовність подій, дій чи станів, розгорнутих у часі. На відміну від суто декоративного чи безпредметного твору, наративний образ спонукає глядача «прочитати» зображене як епізод оповіді — з дійовими особами, конфліктом і розвитком. Історію можна розповісти в межах однієї картини, вихопивши вирішальну мить, або через серію зображень чи послідовність сцен, що розгортаються поступово. Джерелами сюжетів традиційно слугували міфологія, релігія, історія й література. Наративність — одна з найдавніших функцій візуального мистецтва: від рельєфів давніх цивілізацій і колони Траяна до середньовічних вітражів і фресок, що доносили біблійні історії неписьменній пастві. У ренесансному й бароковому живописі митці досягли вершин у передачі драматичної кульмінації подій. Особливий різновид становить наратив у серіях — як-от «сучасні моральні сюжети» Вільяма Гоґарта. У XX столітті наративне начало трансформувалося в комікс, фотосерію, відео- й перформативне мистецтво. Здатність оповідати лишається потужним засобом мистецтва звертатися до пам'яті, історії та людського досвіду.