Монопринт

Монопринт — форма графічного мистецтва, у якій відбиток певного зображення можна отримати лише в єдиному примірнику, на відміну від більшості видів друку, що дозволяють виготовляти багато однакових відбитків. На відміну від чистої монотипії, монопринт має сталу матрицю — виґравіювану, протравлену чи іншим способом оброблену пластину з незмінним базовим малюнком, — але щоразу її по-новому вкривають фарбою від руки, додають кольори, витирання чи мазки, тож кожен відбиток стає унікальним. Так поєднуються повторюваний друкарський елемент і неповторний живописний жест. Термін часто вживають поряд із монотипією, і межа між ними буває розмитою. Монопринт приваблює художників свободою експерименту, поєднанням випадковості й контролю, багатством фактур і кольору. Цю техніку використовували Едґар Деґа, Поль Гоген, а в XX столітті — багато майстрів, що шукали індивідуальності в межах друкарського медіа, зокрема представники української графічної школи, які цінували неповторність кожного аркуша.