Люмінізм

Люмінізм — стиль американського пейзажного живопису приблизно 1830–1870 років, тісно пов'язаний зі школою річки Гудзон і зосереджений на витонченому зображенні світла та його впливу на атмосферу. Люміністи прагнули відтворити прозоре, м'яке, наче кришталеве світло, що заливає широкі краєвиди, спокійні водні гладіні, узбережжя та долини. Характерними рисами стилю є горизонтальні композиції, зведений до майже невидимого мазок, ретельне тонове градуювання неба, відчуття тиші, нерухомості й майже медитативного спокою. Живописці свідомо приховували сліди пензля, аби поверхня полотна здавалася гладенькою, а увага глядача цілком зосереджувалася на світлі. Провідними майстрами люмінізму вважають Фіца Генрі Лейна, Мартіна Джонсона Геда, Джона Фредеріка Кенсетта та Санфорда Робінсона Ґіффорда. Термін було ретроспективно запроваджено мистецтвознавцями в середині двадцятого століття. Люмінізм відображав трансценденталістські уявлення про природу як прояв божественного й став однією з визначальних сторінок національної художньої традиції США.