Чорнило

Чорнило — давній засіб для письма й малювання в рідкій або пастоподібній формі, традиційно чорного чи коричневого кольору, хоча воно може містити й кольорові барвники або пігменти. Історично поширеними були вугільне (сажове) чорнило, залізо-галові чорнила на основі дубильних речовин та природна сепія. Художники наносять чорнило пером, пензлем або очеретяною паличкою, а розведене водою воно дає прозорі лесування, тоді як нерозбавлене — насичену глибоку чорноту. Ця гнучкість робить чорнило придатним і для чіткої лінії, і для м'яких тональних розмивок. Чорнило посідає центральне місце в багатьох традиціях: у східноазійському живописі тушшю, в європейському рисунку пером доби Відродження та бароко, у каліграфії й книжковій графіці. Українські графіки застосовували туш і чорнило в станковому рисунку, книжковій ілюстрації та екслібрисі, досягаючи виразної лінійної мови. У XX столітті чорнило залишалося основою штрихової графіки для друку, коміксу та ілюстрації. Завдяки простоті, довговічності та виразності воно й нині широко використовується художниками поряд із новими рідкими акриловими чорнилами.