Ілюстрація

Ілюстрація (лат. illustratio — наочне зображення) — зображення, створене для того, щоб пояснити й доповнити опис, оповідь чи інший текст, зазвичай у книжці або періодичному виданні. «Енциклопедія Сучасної України» визначає її як один із видів друкованої графіки й частину художнього оформлення книжки поряд з обкладинкою, заставками, кінцівками та шрифтом.

Ілюстрація не є жанром у класичному розумінні. Жанри (історичний, портрет, побутовий, пейзаж, натюрморт) розрізняють за предметом зображення, тоді як ілюстрацію визначає призначення — зв’язок із текстом; сама вона може бути і портретом, і пейзажем, і батальною сценою. Тому в глосарії її подано серед жанрів умовно. Буває й станкова ілюстрація — аркуші, що існують поза книжковим блоком.

Попередницею ілюстрації була рукописна мініатюра, відома від Стародавнього Єгипту. Перші друковані ілюстрації виконували в техніці ксилографії; у XVI столітті поширилася гравюра на металі, а в XIX столітті торцева гравюра й літографія уможливили великі наклади. В Україні перша третина XX століття позначена книжковою графікою Георгія Нарбута, Василя Кричевського, Анатоля Петрицького; новим піднесенням стали 1960-ті роки — «Тіні забутих предків» з ілюстраціями Георгія Якутовича (1967), «Енеїда» Анатолія Базилевича (1968). У новітній час високу репутацію здобули ілюстрації Владислава Єрка («Снігова Королева», 2000).