Гейдельберзька школа

Гейдельберзька школа (Heidelberg School) — художній рух кінця XIX століття в Австралії, названий на честь села Гейдельберг поблизу Мельбурна, куди невелика група художників вирушала для роботи на пленері — просто неба й безпосередньо на місцевості. Рух розвивався переважно в 1880-х і 1890-х роках і вважається першим суто австралійським напрямом у живописі, який виробив національну образну мову. Провідними його представниками були Том Робертс, Артур Стрітон, Чарльз Кондер і Фредерік Мак-Каббін. Під впливом французького пленеризму та імпресіонізму художники прагнули передати особливе яскраве світло, спеку, пилюку й пастельні барви австралійського буша, а також сцени сільського й піонерського життя. Важливою подією руху стала «Виставка вражень 9 на 5» 1889 року, де було представлено етюди, написані на невеликих дерев’яних панелях від сигарних коробок. Твори гейдельберзьких художників, зокрема монументальні полотна про працю стригалів вовни та піонерів, стали своєрідними національними іконами й відіграли ключову роль у формуванні австралійської культурної ідентичності наприкінці колоніальної доби.