Графіті-арт

Графіті-арт — зображення або текст, зазвичай нанесені на будівлі та інші міські поверхні, найчастіше за допомогою аерозольної фарби. Сучасне графіті як культурне явище сформувалося наприкінці 1960-х — у 1970-х роках у бідних кварталах американських міст, насамперед у Нью-Йорку та Філадельфії, де молодь почала писати свої псевдоніми (теги) на стінах і вагонах метро. Згодом прості підписи переросли у складні, барвисті багатолітерні композиції — «вайлд-стайл» та монументальні «шматки». Графіті було тісно пов'язане з культурою хіп-хопу й нерідко мало бунтарський, нелегальний характер, порушуючи питання про право на публічний простір. У 1980-х роках графіті увійшло до світу галерейного мистецтва: знаковими постатями цього переходу стали Жан-Мішель Баскія, який починав із вуличних написів під псевдонімом «Само», та Кіт Герінг зі своїми впізнаваними піктографічними образами. Пізніше традицію продовжила стріт-арт-культура, зокрема анонімний британський художник Бенксі. Графіті-арт лишається суперечливим явищем — його розглядають водночас як вандалізм і як потужну форму народного, демократичного самовираження, що суттєво вплинула на візуальну культуру, дизайн і сучасне мистецтво.