Гуаш

Гуаш — водорозчинна фарба, у якій частинки пігменту суспендовані у воді разом зі зв'язуючою речовиною (зазвичай гуміарабіком) та білим наповнювачем, наприклад крейдою. На відміну від прозорої акварелі, гуаш непрозора: біла поверхня паперу крізь неї не просвічується, а колір лягає щільним рівним шаром. Завдяки цьому гуаш здатна перекривати попередні мазки, дає насичені матові тони й добре надається до правок. Історія техніки сягає середньовічних ілюмінованих рукописів, а розквіту вона зазнала в XVIII столітті, коли нею писали портретні мініатюри та пейзажні етюди. У XX столітті гуаш стала улюбленим засобом дизайнерів, ілюстраторів, плакатистів і сценографів через яскравість, швидкість висихання та рівномірність тону при репродукуванні. Українські графіки та книжкові ілюстратори активно послуговувалися гуашшю в станковій і прикладній графіці; нею виконано численні ескізи театральних декорацій та плакатів. Анрі Матісс у пізніх «вирізанках» використовував аркуші, попередньо зафарбовані гуашшю, роблячи її основою монументальних композицій. Гуаш і сьогодні лишається доступним і виразним матеріалом для навчання та професійної праці.