Фовізм

Фовізм — назва, яку дали живопису Анрі Матісса, Андре Дерена та інших художників з їхнього кола приблизно з 1905 до 1910 року. Течія характеризується сміливим, часто «неприродним» використанням яскравих, чистих кольорів, енергійними, видимими мазками та спрощеними, майже пласкими формами. Назва походить від французького вислову «ле фов» — «дикі звірі»: так зневажливо назвав художників критик Луї Воксель, побачивши їхні картини поряд зі скульптурою в дусі Ренесансу на Осінньому салоні 1905 року в Парижі. Фовісти звільнили колір від його описової, наслідувальної функції, використовуючи його як самостійний засіб вираження емоцій і побудови композиції. Крім Матісса й Дерена, до руху належали Моріс де Вламінк, Альбер Марке, Жорж Руо та Рауль Дюфі. На них вплинули постімпресіонізм Ван Гога й Гогена, а також дивізіонізм. Фовізм проіснував недовго як згуртована група, проте його наголос на автономії кольору мав вирішальне значення для розвитку модерного мистецтва й безпосередньо вплинув на німецький експресіонізм та подальші пошуки абстракції у XX столітті.