Експериментальна етнографія

Експериментальна етнографія — підхід до вивчення та інтерпретації культур повсякденного життя, що застосовує техніки експериментального кіно й мистецтва, зокрема монтаж, знайдений відеоматеріал, колаж і сюрреалістичні прийоми. На відміну від традиційної академічної етнографії з її претензією на об'єктивне, дистанційоване спостереження, цей підхід свідомо визнає суб'єктивність автора, поетичність і фрагментарність будь-якого культурного опису. Він розмиває межу між документом і художнім твором, дослідженням і поезією образу. Коріння практики сягає інтересу сюрреалістів до «іншого» та етнографічних матеріалів, а розвинули її митці й теоретики руху від структурного кіно до сучасного відеоарту. Художники використовують архівні кадри, аматорські записи й особисті наративи, щоб поставити під сумнів владні відносини в самому акті спостереження та репрезентації. Такий рефлексивний, критичний метод суголосний сучасним українським авторам, які досліджують локальну пам'ять, обряди й ідентичність, уникаючи колоніального, зверхнього погляду.