Ентропія

Ентропія (Entropy) — це поняття, запозичене з фізики й термодинаміки, де воно позначає міру безладу, дезорганізації та неминучого поступового руйнування системи. Другий закон термодинаміки стверджує, що в ізольованій системі ентропія з часом не зменшується, а в необоротних процесах зростає; впорядкована енергія при цьому розсіюється. У ширшому культурному сенсі ентропія стала метафорою занепаду, розпаду й невідворотного руху до хаосу, деградації суспільства, матерії чи сенсу. У мистецтво поняття ентропії ввів американський художник Роберт Смітсон наприкінці 1960-х років. У своїх есеях і роботах ленд-арту, зокрема у знаменитій «Спіральній дамбі» (Spiral Jetty, 1970), Смітсон осмислював геологічний час, ерозію та неминуче руйнування форм природними силами. Для нього ентропія була не лише фізичним процесом, а й філософською концепцією, що підважує ідею прогресу та тривкості. Ентропія вплинула на розвиток мінімалізму, ленд-арту та концептуального мистецтва, надихаючи художників працювати з тимчасовістю, розпадом і незворотними процесами. Твори, що навмисно старіють, руйнуються чи змінюються з часом, втілюють думку про те, що матерія й порядок неминуче прямують до дезінтеграції.