Освітній поворот

Освітній поворот (Educational turn) — це тенденція в сучасному мистецтві та кураторській практиці, що виникла в середині 1990-х років і набула поширення у 2000-х. Термін описує зростання інтересу до освіти, навчання, дослідження та обміну знаннями як самостійних форм мистецької діяльності. У межах освітнього повороту акцент зміщується з готового мистецького об'єкта на процес, співпрацю, дискусію та колективне продукування знань. Мистецтво тут наближається до педагогіки, а виставки, семінари, читацькі групи, воркшопи й альтернативні школи стають повноправними художніми практиками. Освітній поворот тісно пов'язаний із реляційною естетикою, партисипативним і соціально заангажованим мистецтвом. Куратори й художники почали переосмислювати саму виставку як освітній простір, а не лише як місце показу об'єктів. Помітними проявами цієї тенденції стали численні проєкти, що поєднували мистецтво з експериментальною педагогікою та критичною теорією, зокрема на великих бієнале й документах. Критики відзначали, що освітній поворот відображає ширше прагнення мистецтва вийти за межі ринку та музейної інституції, звертаючись до спільнотної, діалогічної та процесуальної роботи. Водночас тенденція викликала й дискусії про ризик інструменталізації як освіти, так і мистецтва.