Дюссельдорфська школа фотографії

Дюссельдорфська школа фотографії — група студентів Академії мистецтв у Дюссельдорфі (Kunstakademie Düsseldorf), які з середини 1970-х років навчалися під керівництвом впливових фотографів Бернда та Гілли Бехерів. Подружжя Бехерів прославилося суворими чорно-білими «типологіями» — систематичними серіями знімків промислових споруд (водонапірних веж, доменних печей, газгольдерів), знятих у нейтральному світлі й за однакових умов. Їхній аналітичний, об'єктивний метод виховав ціле покоління митців, серед яких Андреас Ґурскі, Томас Штрут, Кандіда Гефер і Томас Руфф. Ці автори перенесли принципи концептуальної строгості на великоформатний кольоровий друк, часто монументального масштабу, зображуючи архітектуру, музеї, інтер'єри та ландшафти сучасної глобалізованої цивілізації. Дюссельдорфська школа зробила фотографію рівноправним учасником світового арт-ринку й музейних колекцій, суттєво вплинувши на розуміння фотографії як самостійного великого мистецтва, зокрема й для сучасних авторів у Східній Європі та Україні.