Суха голка

Суха голка (drypoint) — техніка інтагліо-друку, за якої малюнок продряпують на металевій (зазвичай мідній) пластині гострим, схожим на голку інструментом без застосування кислоти. На відміну від гравюри різцем, суха голка не вирізає рівну борозну, а піднімає з обох боків штриха тонкий заусенець металу — так званий барб. Саме барб утримує додаткову фарбу й друкує м'яку, оксамитову, дещо розмиту лінію, що надає відбиткам характерної теплоти й глибини. Ця делікатна заусениця швидко стирається під тиском преса, тому наклад якісних відбитків невеликий, що робить ранні аркуші особливо цінними. Технікою майстерно володів Рембрандт, поєднуючи її з офортом задля багатства тону; активно її використовували й модерністи, зокрема експресіоністи. Суха голка лишається улюбленим засобом художників-графіків завдяки безпосередності жесту — процес продряпування близький до вільного малювання, а результат зберігає інтимність авторської руки.