Малюнок

Малюнок — це техніка, за якою зображення відтворюються на плоскій поверхні переважно шляхом проведення ліній, хоча малюнки можуть містити й тональні плями, розтушовки та інші нелінійні позначки. Це одна з найдавніших і найфундаментальніших форм візуального мистецтва: людина малювала на стінах печер задовго до появи живопису чи писемності. Малюнок виконують сухими або рідкими засобами — олівцем, вугіллям, крейдою, сангіною, пером і тушшю, срібним олівцем — на папері, пергаменті чи інших основах. У мистецтві малюнок виконує подвійну роль. З одного боку, він є підготовчим інструментом — ескізом, начерком, штудією, картоном, за допомогою якого художник розробляє композицію, вивчає натуру й планує майбутній твір у живописі, скульптурі чи архітектурі. З іншого боку, малюнок може бути й самостійним, завершеним твором мистецтва зі своєю естетичною цінністю. У добу Відродження рисунок (disegno) вважали інтелектуальною основою всіх образотворчих мистецтв, засобом вияву задуму й майстерності художника. Видатні рисувальники — від Леонардо да Вінчі, Дюрера й Рембрандта до Енгра, Ван Гога й сучасних авторів — засвідчують невичерпні виражальні можливості лінії. Малюнок і сьогодні лишається основою художньої освіти.