Дивізіонізм

Дивізіонізм — живописна техніка кінця дев'ятнадцятого століття, що полягає в нанесенні на полотно крихітних сусідніх мазків або крапок чистого кольору, які оптично змішуються в оці глядача, створюючи ефект вібруючого, насиченого світла. Метод спирався на сучасні наукові теорії про колір і сприйняття, зокрема на праці про одночасний контраст. У французькому неоімпресіонізмі цей підхід розвивали Жорж Сера та Поль Синьяк; його часто ототожнюють із пуантилізмом, хоча дивізіонізм наголошує саме на розкладанні кольору за оптичним принципом, а не лише на техніці крапки. Найвідоміший приклад — велике полотно Сера «Недільний день на острові Гранд-Жатт». Паралельно розвинувся окремий італійський дивізіонізм, представлений Джованні Сегантіні, Ґаетано Превіаті та Джузеппе Пелліцца да Вольпедо, який поєднував оптичну техніку із символічними та соціальними темами. Дивізіонізм мав значний вплив на подальший розвиток мистецтва: його розуміння автономії кольору й світла живило фовізм, футуризм та ранню абстракцію, готуючи ґрунт для звільнення кольору від зображальної функції.