Діаспора

Діаспора — це термін, що описує розсіяння населення з батьківщини та їхнє розселення в різних країнах світу, а також спільноти, які внаслідок цього утворюються. Слово походить від грецького diaspora — «розсіювання». Первісно термін застосовували до єврейського народу, розпорошеного після вигнання, а згодом його значення розширилося й охопило вірменську, африканську, ірландську, українську та багато інших діаспор. Ключовими рисами діаспорного досвіду є збереження зв'язку з батьківщиною, колективна пам'ять, часто травматична історія переселення та почуття подвійної приналежності. Українська діаспора є однією з найбільших і найактивніших у світі, сформована кількома хвилями еміграції — від трудових переселень кінця XIX століття до втеч від сталінських репресій, повоєнної хвилі та сучасних міграцій, зокрема спричинених повномасштабним вторгненням. Українські діаспорні спільноти в Канаді, США, Бразилії та інших країнах відіграли важливу роль у збереженні мови, культури й мистецтва, коли на батьківщині вони зазнавали переслідувань. У сучасному мистецтві тема діаспори порушує питання ідентичності, пам'яті, переміщення, приналежності та культурного спадку, стаючи джерелом потужних художніх висловлювань митців, розкиданих по всьому світу.