Британський рух чорного мистецтва

Британський рух чорного мистецтва (British Black Arts Movement) — радикальний політичний мистецький рух, що постав близько 1982 року і, надихаючись антирасистським дискурсом та феміністичною критикою, прагнув висвітлити питання раси й ґендеру, а також політику репрезентації. Рух об'єднав молоде покоління чорних та азійських художників Британії — здебільшого нащадків повоєнних мігрантів із Карибів, Африки та Південної Азії, — які відчували, що офіційний світ мистецтва їх ігнорує або екзотизує. Каталізатором стала перша Національна конвенція чорного мистецтва, скликана Групою чорного мистецтва у Вулвергемптоні 1982 року. Серед провідних постатей — Ізек Джулієн, Соня Бойс, Лубайна Хімід, Кіт Пайпер, Дональд Родні, Ів Локк і Марлін Сміт. Митці працювали з колажем, фотографією, інсталяцією, відео й живописом, досліджуючи колоніальну спадщину, ідентичність діаспори та досвід життя в тетчерівській Британії. Куратор Лубайна Хімід організувала кілька програмних виставок, а сам рух назавжди змінив уявлення про те, хто й що представлений у британських музеях і галереях.