Чорна скринька

Чорна скринька (Black box) — у контексті сучасного мистецтва це термін, що позначає затемнене, зазвичай квадратне або прямокутне приміщення, пофарбоване в чорний колір, у якому демонструються перформанс, відео-арт, звукові інсталяції та інші експериментальні часові форми мистецтва. Назва походить від театральної традиції «чорного кабінету» — гнучкого простору без фіксованої сцени, що дозволяє вільно організовувати відношення між виконавцем і глядачем. Чорна скринька протиставляється «білому кубу» — світлому, нейтральному галерейному простору, призначеному для показу статичних об'єктів, як-от картини та скульптури. Якщо білий куб підкреслює автономію та позачасовість твору, то чорна скринька занурює глядача в контрольоване середовище, де ключову роль відіграють час, тривалість, освітлення та звук. Із поширенням перформативних і медійних практик у другій половині XX століття музеї та галереї дедалі частіше почали облаштовувати спеціальні чорні скриньки для показу таких творів. Сьогодні цей термін широко вживається в музейній практиці для опису простору, спеціально пристосованого до потреб рухомого зображення та живого перформансу.