Алебастр

Алебастр — це м'який, тонкозернистий камінь, який використовується у скульптурі та декоративному мистецтві. Термін охоплює два різні мінерали: гіпсовий алебастр (водний сульфат кальцію), поширений у стародавні та середньовічні часи, і кальцитовий алебастр, або «східний алебастр» (карбонат кальцію), відомий ще єгиптянам і грекам. Обидва різновиди — м'які, білі або напівпрозорі, легко піддаються різьбленню, поліруванню й тонуванню, що робить їх привабливими для тонкої обробки. Завдяки м'якості та здатності пропускати світло алебастр цінувався ще в античності: з нього виготовляли вази, посудини для парфумів і поховальний інвентар у Стародавньому Єгипті й Месопотамії. У середньовічній Європі, особливо в Англії (Ноттінгем) та Іспанії, з алебастру різьбили релігійні рельєфи, вівтарні образи та надгробки, часто розфарбовані й позолочені. В епоху бароко напівпрозорий камінь використовували для декоративних деталей, ламп і скульптур. Головним недоліком алебастру є розчинність у воді та вразливість до вологи, тому вироби з нього призначені для інтер'єрів. Сьогодні алебастр залишається матеріалом як реставраторів історичних пам'яток, так і сучасних скульпторів, що цінують його м'яке світіння.