Абстрактне мистецтво

Абстрактне мистецтво — це твори, які не намагаються точно відтворити візуальну реальність, а натомість використовують форми, кольори, лінії, об'єми та жестові знаки для досягнення свого ефекту. Абстракція може відходити від видимого світу частково, спрощуючи чи стилізуючи його, або цілковито, коли зображення не має жодного посилання на впізнавані об'єкти. Мета — виразити ідеї, емоції, ритми та духовні стани засобами суто пластичної мови. Абстрактне мистецтво сформувалося на початку XX століття як логічне продовження експериментів постімпресіонізму, фовізму та кубізму. Одним із його засновників вважають Василя Кандинського, який мав тісні зв'язки з Україною та навчався в Одесі; його теоретична праця «Про духовне в мистецтві» (1911) обґрунтувала можливість безпредметного живопису. Важливий внесок зробили Казимир Малевич, творець супрематизму, тісно пов'язаний із Києвом, а також Піт Мондріан із неопластицизмом. Абстракція розгалузилася на геометричну та ліричну течії й лишається однією з визначальних мов сучасного мистецтва.