Абатство Кретей

Абатство Кретей (Abbaye de Créteil) — недовговічна утопічна спільнота французьких письменників, художників і композиторів, заснована восени 1906 року в містечку Кретей поблизу Парижа. Назва відсилає до «Телемського абатства» з роману Франсуа Рабле «Ґарґантюа і Пантаґрюель», де єдиним правилом було «роби, що хочеш»: учасники прагнули створити самодостатню громаду, яка утримувалася б власною працею у власній друкарні й дозволяла митцям вільно творити поза комерційним ринком. Осердям групи були поети та прозаїки Жорж Дюамель, Шарль Вільдрак і Рене Аркос, до яких долучилися художник Альбер Ґлез, композитор Альбер Дуайєн та інші. Естетично колектив пов'язують із «унанімізмом» — уявленням про колективну, спільну душу міста й натовпу. Попри високі ідеали, фінансові труднощі змусили спільноту розпуститися вже в 1908 році, проте її досвід колективного життя й видавнича практика вплинули на подальші авангардні об'єднання Європи.